Івано-Франківськ

Івано-Франківськ


Івано-Франківськ. Центр міста

Саме іде підготовка до проведення чемпіонату стронгменів

У місті Івано-Франківську (до 1962 року – Станіслав, Станіславів), не зважаючи на те, що воно порівняно молоде, були досить потужні фортифікації. Збудоване на місці села Заболотів або біля нього близько 1662 року, місто було оточене непрохідними болотами, мало 6 башт і дубові палісади. У місті було три брами. Збереглися докладні плани пізнішого міста-фортеці.
Дерев’яний замок, званий Бліхом, був збудований Андрієм Потоцьким – засновником Станіслава, на тому місці, де пізніше збудовано єзуїтський костьол. Під час перебування в місті Ульріха Вердума 4-7 січня 1672 року, стояв ще старий дерев’яний замок, однак уже звозився матеріал для будівництва нового мурованого замку в південно-східному куті міста. За словами У. Вердума : «Воєвода хотів його укріпити вежами та іншими фортифікаціями, як цитадель». Будівництво цього замку закінчили приблизно у 1687 році. Проте сьогодні від свого часу найпотужнішої фортеці Прикарпаття залишились лиш непевні стіни і перебудовані оновлені споруди, що зараз знаходяться в занедбаному стані і не привертають особливої уваги. До того ж на вході на територію стоять охоронці і не всякого впускають: мовляв: „Нема чого там дивитись”. А сталося таке через те, що в кінці XVIII ст. фортеця втратила своє оборонне значення і протягом 1788 – 1812 років більшу її частину розібрали.
Ще до заснування міста Потоцькі мали мисливський замочок на так званому Звіринці (пізніше його назвали Бельведером) від якого, однак, не залишилося і сліду. Варто оглянути також костел 1672 – 1703 років, який до перебудови був оборонним.
Старовинною пам'яткою архітектури міста є ратуша – свідок багатьох історичних подій. В її підземелля кидали опришків, де вони зазнавали жорстоких катувань. Так було з ватажком опришків, послідовником Олекси Довбуша, Василем Баюраком. На початку ХІХ ст. ратушу перетворили на в'язницю та сховище військових обладунків. Кілька разів її руйнували, але щоразу ратушу відбудовували. Після останньої відбудови пам'ятці культури повернено первісний вигляд. Неподалік від ратуші височіє вірменський костьол, який є пам'яткою архітектури ХVІІІ ст. костьол Пресвятої Діви Марії (колись єзуїтська колегіата) 1672-1703 років. Є в місті колишня гімназія - пам'ятка архітектури, зведена у ХVІІІ ст. Тут навчалися відомі представники літератури і науки: польський поет Ф. Карпінський, вірменський історик С. Баронч, український поет-романтик А. Могильницький. У 1824-1830 рр. у Станіславській гімназії навчався український письменник-фольклорист І. Вагилевич.
У місті збереглося кілька будинків, пов'язаних з ім'ям великого поета і мислителя І. Франка. Цікавою промисловою пам’яткою можна вважати броварню 1767 року. Є у місті краєзнавчий та художній музеї.
Серед монументів видатним людям можна відмітити пам’ятники І. Франку, А. Міцкевичу, Д. Січинському, Е. Желіхівському.

Зміна мови